Вы просматриваете: Главная > Новини > ГПУ та СБУ: презумпція невинуватості скасована?

ГПУ та СБУ: презумпція невинуватості скасована?

Розслідування кримінальних справ стосовно лідера партії «Укроп» Геннадія Корбана та народного депутата України Ігоря Мосійчука, завдяки ЗМІ (ось вона – гласність!) отримали широкий резонанс. Тому не дивно, що публічні виступи глав ГПУ і СБУ у цих справах також привернули увагу.

На жаль, глави таких вагомих українських відомств допустили таку нетактовність в оцінці діяльності підозрюваних, яка, виходячи з аналізу змісту рішень Європейського суду з прав людини, може бути розцінена останнім (за наявності відповідних звернень) як порушення принципу презумпції невинуватості, передбаченого пунктом 2 статті 6 Конвенції. Висловлювання чиновників, зроблені ними під час публічних виступів, відобразили їх одностайну думку про підозрюваних, як про осіб, які безумовно скоїли злочини, в яких вони підозрюються.

Так, коментар глави СБУ під час брифінгу у справі Корбана перед демонстрацією фільму на задану тему «про злочинність» був нестриманим: неприпустимо було пов’язувати особистість Корбана з діяльністю злочинної організації без підтверджуючого судового рішення. Такі ж однозначно обвинувальні висловлювання на адресу Мосійчука прозвучали і у Верховній Раді України під час доповіді Генерального прокурора України.

Риторичне питання: правоохоронним органам дійсно нічого не відомо про те, що кожен обвинувачуваний у скоєнні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено в законному порядку?

Або відповідь від них все-таки може бути: «Яка така презумпція»?

Чи потрібно нагадувати ще раз, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював необхідність вибору виразів посадовими особами в їх заявах, які вони роблять до розгляду справи судом.

У справі Аллен де Рібемон (ALLENET DE RIBEMONT) проти Франції, Європейський Суд з прав людини вказав, що стаття 6 п. 2 Конвенції про захист прав людини та основних свобод не може перешкоджати владі інформувати громадськість про ведення кримінальних розслідувань, але вона вимагає, щоб влада робили це стримано і делікатно, як того вимагає повага презумпції невинуватості.

(Примітка:

- У справі Аллен де Рібемон проти Франції (10 лютого 1995р.) суд присудив заявникові відшкодування на загальну суму в 2 млн. французьких франків (порушення п.1 та п.2 ст.6 Конвенції);

- У справі Максим Петров проти Російської Федерації (6 листопада 2012) суд присудив заявникові відшкодування на загальну суму 15 000 євро (порушення п.2 ст.6 Конвенції)

На прикладі справ Корбана і Мосійчука напрошується висновок про нагальну необхідність більш ефективного (прямо кажучи, реального, а не гіпотетичного) встановлення винних посадових осіб і посилювання їх відповідальності за порушення прав людини вже на ранній стадії: не ставити можливість притягнення до відповідальності в залежність від прийняття відповідних рішень Європейським судом з прав людини.

На жаль, такі випадки для України відбуваються не вперше. Подібні безапеляційні обвинувачення звучали від інших посадовців і раніше. Порушення прав людини у свій час допускав і такий представник минулої влади як В. Пшонка.


Залишити коментар